Банкір з Японії їде в Україну, щоб контролювати витрачання коштів, які може надати Токіо Києву. При цьому досвід Японії не є релевантним для вітчизняної фінансової системи, заявив в ефірі радіостанції Голос Столиці експерт Олексій Кущ.
В Україну найближчим часом прибуде екс-співробітник Центробанку Японії Масару Танака, який стане радником Наталії Яресько. Танака надаватиме рекомендації з приводу реформування української фінансової системи. Зокрема, японець повинен допомогти Україні вирішити проблему безнадійних банківських кредитів.
Нагадаємо, в грудні Японія виділила Кабміну 300 млн доларів бюджетної підтримки. При цьому в Токіо також заявили, що кредитування України припиниться, якщо не буде усунена корупція.
Про те, чим може допомогти Україні фахівець з Японії, в ефірі радіостанції Голос Столиці розповів радник президента Асоціації українських банків Олексій Кущ.
Чим може екс-співробітник Центробанку Японії бути корисний Мінфіну?
— Я думаю, що якщо мова йде про проблемні кредити, то тоді цей фахівець повинен виступати радником глави НБУ, а не міністра фінансів. І якщо говорити про реформи державного сектора або фінансового ринку, то мені здається, що досвід Японії для України не є показовим. Японці живуть в умовах практично нульових відсотків за кредитами, іноді у них буває навіть негативний відсоток по кредитах. Японія довгий час стримувала зміцнення ієни, щоб підтримувати своїх експортерів. Тому вони борються абсолютно з протилежними проблемами, ніж у нас. Вони не борються з високою інфляцією, високими процентними ставками.
Чи зможе в цілому фахівець з Японії оцінити стан українських фінансів з урахуванням рівня тіньової економіки? Або ж йому надаватимуть цифри, що не мають відношення до реальності?
— Раніше так і було, якщо пам'ятаєте історію з кіотськими грошима, які виділила Японія при прем'єрі Тимошенко. Виникло питання про використання цих коштів, але історія так і не мала логічного завершення. Незрозуміло, наскільки ефективно використовувалися ці кошти. Я думаю, що Японія зараз має намір отримати інформацію від першої особи, від свого представника, який буде безпосередньо спостерігати за тим, як можуть витрачатися гроші, що будуть виділятися Україні в Японією в майбутньому. Японці вміють контролювати витрачання своїх коштів і вміють налагоджувати систему збору інформації.
У чому ще полягає зацікавленість Японії?
— Японія на світовому ринку працює в контексті політики США, вони є стратегічними союзниками, і це проявляється у всіх сферах, у тому числі безпеки і фінансів. У Японії є колосальні фінансові фонди, але немає напряму для їх використання. Тому Японія підтримує Україну не в контексті якихось стратегічних інтересів, а в контексті стратегічної політики США. Вони союзники на геополітичному ринку.
Раніше аналітик банківського сектора ICU Михайло Демків висловив думку, що «чорна смуга» у банківській сфері триватиме до середини 2016 року. «Я б чекав якогось плюса не раніше другої половини року. Тобто в окремі місяці ми побачимо плюс, але в довгостроковій перспективі, як сильний тренд, то це швидше друга половина 2016 року», — заявив експерт в ефірі радіостанції Голос Столиці.
Незважаючи на зниження відтоку депозитів, розраховувати на відновлення системи кредитування без підтримки держави зараз не доводиться. Про це в ефірі радіостанції Голос Столиці заявив експерт Олексій Кущ. «У найближчий рік, без участі держави в частині компенсації відсоткової ставки, відновити систему кредитування буде неможливо. На жаль, участь держави поки ніяк не обговорюється ні на експертному рівні, ні на рівні ВР, ні на рівні уряду, хоча це є ключовою умовою для відновлення кредитування», — сказав Кущ.
|