Роботи митця можна побачити в Одеському музеї західного і східного мистецтва. Експозиція побудована за хронологічним принципом. На виставці представлені графічні цикли, створені протягом 1970-2010х років. Серед них – «Фольклорні мотиви», «Українська міфологія», «Емблеми та символи», «Страсті Христові», «Похід гномиків», «Купальські забави». Усього експозиція налічує близько 140 робіт.
«Ми не можемо говорити про Сороку лише як про художника, інакше ми применшимо його значення для культури. Він також був надзвичайно потужним і цікавим колекціонером. Свого часу він зібрав унікальну колекцію гуцульського мистецтва, – розповідає куратор виставки, голова асоціації музеїв та галерей міста Львова, Остап Лозинський. – Крім того, Богдан Сорока був надзвичайно активним громадським діячем. Він був тією людиною, яка завжди «давала всім копняка». Він завжди говорив правду, ніколи не пліткував, не шукав якихось кривих стежин, часто висловлював свою позицію. Важливо, що пан Богдан завжди дуже позитивно говорив про добрі речі, але ніколи не закривав очі на речі погані. Він був величезним противником надання різноманітних звань в системі освіти і культури, вважаючи це пережитком Радянського Союзу».
Така виставка для одеситів – знайомство з Богданом Сорокою, у майбутньому її покажуть і в інших містах. За словами Остапа Лозинського, розширений варіант виставки представлять у «Мистецькому арсеналі» у Києві наступного року, а завершальним містом стане Львів. В Одесі виставка працюватиме до 17 серпня.
На відкритті виставки була присутня дружина художника Любов Сорока. А з США приїхала його донька, відома скрипалька Соломія Сорока та її чоловік, піаніст Артур Ґрін. Їхній син, Антон Ґрін, в 11-річному віці виконав головну роль у фільмі Олеся Саніна «Поводир».
«Тато більш за все цінував вільний дух. Він хотів, щоб ми з сестрою займалися спортом, були незалежними і вільнодумними. Тато написав моїй мамі у пологовий будинок цілий список того, як вони мене будуть виховувати. Один з пунктів був таким: «У музичну школу вона піде тільки через мій труп». Але вийшло, що я пішла до музичної школи, почала грати на скрипці. Спочатку він це не дуже любив, – ділиться спогадами Соломія Сорока. – За радянських часів ми жили у маленькому помешканні, оскільки тато не мав права на майстерню. Я грала на скрипці, а тато працював з графікою. І от під впливом того, що я грала на скрипці, він почав створювати графічні серії на музичну тематику. Перша з них – «Похід гномів». Музика завжди нас пов’язувала. Тато знав багато опер напам’ять, він також співав, і я завжди засинала під оперні арії. Тому музика і його мистецтво – це дві дуже пов’язані між собою речі».
У пам'ять про художника Соломія Сорока та Артур Ґрін дали концерт, виконавши твори Лисенка, Шопена, Скорика, Станковича та Гершвіна.
Нагадаємо, Богдан Сорока народився у 1940 році у Львові у родині діячів ОУН. Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. У 1969 році Сорока створив перші лінорити – ілюстрації до збірки поезій Ігоря Калинця «Відкривання вертепу», що були надруковані за кордоном під назвою «Поезії з України». За це художник зазнав переслідувань з боку КДБ, а його твори заборонили виставляти. Окрім графічних циклів, Сорока створював ілюстрації до творів Василя Стефаника, Лесі Українки, Тараса Шевченка, Романа Іваничука. Роботи художника представлені у багатьох музеях в Україні і закордоном. Минулого року Сорока пішов з життя у віці 74 років.
Марія ГЕНИК, Одеса, фото авторки
|