Півсотні молодих життів – така жертва Волині, яку вона віддала під Іловайськом. На стіні Луцького медичного коледжу – меморіальна дошка у пам ять про загиблого випускника Олександра Сивого. Він загинув 29 серпня 2014 року, а волинські хлопці гинули під Іловайськом вже 25 серпня... Луцький адвокат Василь Нагорний пригадує, що у ті дні в іловайському пеклі гинули бійці 51 бригади, яка базувалася у Володимирі-Волинському, бійці батальйону «Світязь». «Десятки молодих душ, чиїсь сини, татусі, брати, онуки щодня поповнювали лави Небесного Легіону… Старенька бабця, якось мені сказала, що в ті дні Ангели не встигали на Небі приймати наших хлопчиків і ті ставали в чергу.... Десь в цей час четверо незнайомих бійців телефонували мені і прощались, просили передати їхнім матерям, дружинам, що люблять їх. Згодом перетелефонували лише двоє», – пригадує він. – Вічна пам’ять Героям.... В ці дні, напевно, найкраще, що я можу зробити для них та їхніх родин – помолитися». 28 серпня у Луцьку відбудуться заходи до другої річниці Іловайської трагедії. Відслужать панахиду за загиблими, у Палаці культури міста Луцька відбудеться вечір-реквієм “Коли ви вмирали, вам дзвони не грали...”. Організатори заходу — громадська організація “Члени родин загиблих в АТО “Надія”. Луцька міська рада потурбувалася про автобуси, які завезуть лучан на міське кладовище у Гаразджу, де на Алеї слави поховані і загиблі під Іловайськом, аби люди могли вшанувати їхню пам ять.
Волинська регіональна дирекція Національної телекомпанії України створила документальний фільм «Світязь»: дорога слави і болю» – про бійців батальйону «Світязь»: семеро із них не повернулися живими з Іловайського котла. Сюжет фільму створили зі свідчень бойових побратимів та родичів загиблих, а також використали фото- та відеоматеріалів із сімейних архівів. У червні цього року фільм волинян здобув гран-прі на міжнародному фестивалі «Калинові мости» у Польщі. Цей фільм – це правда, яку змогли почути за кордоном. Адже там війна в Україні виглядає по-іншому. А тут змогли побачити, що це - біда звичайних людей, і яку ціну ми платимо за те, щоб в нас була своя держава.
Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк.
|