На другий святвечір, або ж голодну кутю, на столі мають бути, звичайно, ті страви, що і на 6 січня, і вони є пісними.
Вже опівночі із 18 на 19 січня вода у річках і потічках є святою. Вона зцілює від усякої недуги, сповнює сил і життєвої енергії. Будь-яке зло хай відступиться!
На другий святвечір, або ж голодну кутю, на столі мають бути, звичайно, ті страви, що і на 6 січня, і вони є пісними. Аж до самої вечері люди постують. Важливим є те, що вода, освячена у церкві цієї ночі, за словами людей, набагато цілющіша, як Водохрещенська. Вона відганяє усяке лихо, майже не псується, а заморозивши її, зауважують вірники – на поверхні можна побачити неймовірне зображення хреста.За народними повір’ями, у цей день варто засвітити рано лампу, щоб кури неслися.
Голодну кутю у народі ще називають бабиним свят-вечором. Дівчата переодягаються, аби їх не впізнали і йдуть колядувати.
На Перечинщині люди говорять: на Хрещення випаде сніг – буде рік урожайним, роїтимуться бджоли. –Хай би роїлись! – кажуть пасічники із Тур’я-Ремети. Адже то – їхній бізнес.
Йорданська вода, яку освячують 19 січня, є не менш цілющою від богоявленської води, по своєму лікувальною та захищає від злої сили. Її п’ють і малі, і дорослі, нею окроплюють членів родини, коли ті йдуть із хати у важливій справі. Ще на Йордана духовні наставники освячують оселі мешканців, читаючи спеціальну молитву, як оберіг від усього нечистого.
У Тур’я-Реметі є і моржі, які зазвичай, полюбляють занурюватися у Хрещенську воду. Одним із таких є Юрій Манзулич. Він зауважує: у морозній воді молодіє, оздоровлюється. Ще б пак! Виглядає нівроку! І молодий би позаздрив.
|