Це урочище у колись дрімучих волинських лісах було місцем стоянки загонів Української Повстанської армії. Ще влітку 1942 року тут починалися роботи по створенню бази для одного з перших підрозділів УПА. Тут був штаб УПА «Північ», був центр «Волинської Січі», казарми, різноманітні майстерні, госпіталь, підстаршинська школа та інші виробничі підрозділи, необхідні для побуту і бойового вишколу повстанців. Після війни влада пройшлася по цьому місцю тракторами і бульдозерами. Ще кілька років тому тут було лише кілька старих могил, відновлювати стоянку упівців взялися волинські «свободівці», зокрема з Турійської районної організації на чолі з Василем Мазуриком. Відновили криївку, окопи, збудували церкву й музей, облаштували пам'ятники на місці поховань, почистили свердловину з водою. У Вовчаку часто бувають родичі українських повстанців, які нині мешкають за кордоном України.
Як розказує один з активістів відновлення стоянки УПА Сергій Приходько, 28 серпня у день Успіння Богоматері у Вовчаку лсвятять збуловану тут капличку, планують спорудити підземний схрон, перевезти кілька старих селянських хат з сусідніх сіл, аби розмістити в них і музейні експозиції, проводити патріотичні вишколи. У фестивалі повстанської та стрілецької пісні взяло участь до тисячі чоловік учасників та глядачів. Були хори з десяти районів Волині, з Львівщини, виступав і народний артист України Валерій Маренич, у репертуарі якого чимало щемливих повстанських пісень. Героїчне урочище починає жити повноцінним життям, стає місцем відновленої і збереженої історії, місцем для проведення патріотичних заходів.
Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк.
|