22 серпня у Апеляційному суді Київської області слухали справу про реабілітації отаманів холодного Яру - Ларіона Загороднього, Юрій Дроботковського, Дениса Гупала, Сергія Захарова, Івана Грисюка, Івана Ляшенка, Корнія Черкаса та інших. Ініціатором повторного клопотаня стала облрада Черкаської області. Наступного разу для розгляду справи суд збереться 7 вересня 2016 року.
У прокуратурі Київської області розповіли, що реабілітувати отаманів Холодного Яру за нинішніми законами дуже складно. Для цього треба змінювати законодавство, передає Gazeta.ua.
"Зараз можливі три варіанти вирішення цієї ситуації. Суд може реабілітувати отаманів Холодного Яру, може не реабілітувати. Також суд може усунути розбіжності між документами у справі отаманів. Однак реабілітувати їх буде дуже складно. У нинішньому Кримінально-процесуальному кодексі не прописана процедура реабілітації жертв політичних репресій. Це питання регулювалося законом про реабілітацію, який прийняли 1994 року. Зміни в нього вносили в останнє 1996 року. За цим законом Ларіон Загородній та його побратими не підлягають реабілітації. Не можна реабілітувати людей, які вбивали мирне населення, створювали бандформування. У вироку від 1923 року йдеться, що холодноярці вбивали і грабували мирне населення. Тому суто формально вони реабілітації не підлягають", - сказали у прокуратурі.
На думку прокурора, вирішити питання про виправдання отаманів можна лише прийнявши новий закон.
"Цю проблему намагалися вирішити автори законів про декомунізацію від 9 квітня 2015 року. За ним, холодноярці боролися проти комуністичного режиму і стали його жертвами. Але в законі не розроблена процедура реабілітації жертв комуністичних репресій", - стверджує прокурор.
Зазначимо, що Отаманів Холодного Яру вже намагалися реабілітувати 1994 року. Тоді начальник відділу прокуратури Київської області Ленчевський відмовив їм у цьому. Прокурор дійшов висновку, що українські повстанці "злочинно діяли проти робітничо-селянської держави в інтересах поновлення влади буржуазії на Україні", а "кваліфікація злочинних діянь… правильна, засудження їх обґрунтоване". Тому Ленчевський постановив, що Загородній реабілітації не підлягає.
Ларіон Загородній очолив Холодноярську республіку (нині - Чигиринський район Черкаської області) 1922 року. До його загону входили Чигиринський полк Мефодія Голика-Залізняка, Чорноліський полк Дениса Гупала, Лебединський полк Чорного Ворона (Черноусова). 29 вересня 1922 року у Звенигородці на інспірованому чекістами "з'їзді отаманів" його заарештували. Під арештом перебував у Лук'янівській в'язниці у Києві. 2 лютого 1923 року отамана засудили до розстрілу.
9 лютого 1923 року Загородній та його товариші підняли повстання. Вони захопили 14 рушниць із набоями та іншу зброю. Майже чотири години серед Києва точився бій. Зрозумівши безвихідь свого становища, повстанці покінчили життям самогубством. Всього загинули 38 осіб.
|